- сільця
- -і́, ж.Пестл. до сіль 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сільця
Смотреть что такое "сільця" в других словарях:
мальпігієві тільця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
сільця — іменник жіночого роду сіль … Орфографічний словник української мови
мікротільця — і/ле/ць, мн. Органоїди клітин, що складаються матриксу (див. матрикс II), оточеної одинарною примежовою мембраною … Український тлумачний словник
стілець — льця/, ч. 1) Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець. || перен., розм. Посада, службове місце. •• Електри/чний стіле/ць іст. знаряддя страти в США. Сиді/ти на двох… … Український тлумачний словник
палець — льця, ч. 1) Одна з п яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець. •• Бараба/нні па/льці мед. пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень. Безіме/нний па/лець те… … Український тлумачний словник
стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… … Український тлумачний словник
артілець — льця, ч. Член артілі … Український тлумачний словник
балець — льця, ч., зах. 1) Жіноча хустка. 2) Весільний хлібець … Український тлумачний словник
барнаулець — льця, ч. Житель Барнаулу … Український тлумачний словник
бездолець — льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець … Український тлумачний словник
